КОЗАКИ СУМЩИНИ ГІДНО ВІДСВЯТКУВАЛИ ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Автор: иерей Максим Райков вкл. .

    Представники Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» розпочали святкування 27-ї річниці з Дня незалежності України із покладання квітів  до пам’ятного знаку Героїв України.

У єдності козацьких поколінь – міць і незалежність України!

Автор: иерей Максим Райков вкл. .

У єдності козацьких поколінь – міць і незалежність України!  
    Козаки Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» впродовж багатьох років намагаються слідувати мудрим настановам митрополита Луки – голови Синодального відділу Української Православної Церкви у справах пастирської опіки козацтва України і духовно-фізичного виховання молоді – взяти за непорушне правило працювати, відпочивати, молитися й радіти разом з усією козацькою родиною. Вони на собі відчули позитивний вплив такої життєдіяльності на міцність, добробут і сімейний затишок родин. Діти стали долучатися до родинної праці, краще навчатися  у школі, гартуватися на лоні природи. Разом з цим помітно зросла і зміцніла обласна козацька громада з багатьма дитячими структурними підрозділами, чотири з яких є зразково-показовими.
    22 серпня 2018 року напередодні 27-ї річниці з Дня народження нашої Батьківщини  козачата двох дитячих козацьких чат Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» разом зі своїми батьками відвідали виставку робіт студентів відділу «Образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва та реставрації» Сумського вищого училища мистецтва і культури імені Д.С. Бортнянського та народних умільців Сумщини, що проходила у приміщенні Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна з нагоди Дня Незалежності України.
    Козакам, берегиням і козачатам сподобалося багато творчих студентських робіт, серед яких розпис на тканині «Софія Київська» Юлії Глущенко, аплікація «Мужність, відданість рідній землі» Альони Черненко…
    У берегинь і козачат особливе захоплення викликали роботи народного умільця Петра Нечипоренка. Усі вони були виготовлені із звичайних сірників. Багато запитань у представників козацької громади виникло до моделі Свято-Вознесенського кафедрального собору м. Конотоп. Петро Григорович з натхненням відповідав на всі дорослі й дитячі запитання та ділився з ними секретами свого захоплення.
    Полонили маленьких козачат і прикраси з бісеру та недорогоцінних каменів народної майстрині Елли Пархоменко. Хлопці брали їх до рук, прикладали до дівчачих вишиванок, милувалися ними, пробували щось подібне зробити своїми руками.
    Привернули увагу семирічних козачат і роботи майстрині лялькарства Олени Ракитіної. Діти не могли відірвати очей від чудових ляльок у розкішному українському вбранні. Враз засипали та здивували майстриню дитячими наївними й зацікавлено-щирими запитаннями. Зворушили її настільки, що вона з радістю дала козачатам перші уроки з оволодіння ляркарським мистецтвом.
    Не могли козачата пройти мимо роботи з відображення відомої всім «Сумської Альтанки» майстрині витинання та розпису Світлани Бідної. Вони з притаманною дитячою цікавістю розглядали її роботи, а берегинечка Валерія Сіробаба встигла за цей час виготовити для книжки зелену закладинку із жовтими декоративними квітками.
    Найдовше козачата затрималися біля робіт народної майстрині з розпису та писанкарства Тетяни Суркової. Вона материнським серцем відчула та сприйняла пізнавальну допитливість і увагу маленьких шанувальників мистецтва художнього розпису. Зрозуміла дитячу тягу до сумісного захоплення й довірила малюкам розмальовувати, підготовлене для цього, полотно козацької тематики. Діти не підвели – не зіпсували його. Вслухалися в поради несподіваної наставниці, старанно вимальовували окремі деталі картини. Від такої натхненної праці не можна було відтягти Єгора Гладенюка, Антона Зінченка, Дмитра Рогожного, Георгія Калітая, Тимофія Толстенкова, В’ячеслава Таптунова, Тимофія Леоненка…Козачатам так сподобалася майстриня Тетяна Суркова, що всі вони захотіли сфотографуватися з нею на пам'ять на фоні вишуканих Кролевецьких рушників – святих оберегів жителів Сумщини.
    Ми не випадково згадуємо цих майстринь: кілька  козачат вже виявили бажання оволодіти подібними мистецтва й хочуть брати у них уроки.
    За своїми вихованцями уважно спостерігали генерал-командор Віктор Лях, берегиня Ліна Крівшенко, батьки. Раділи з того, що у хвилини захоплюючої творчої праці козачат, в них розкриваються й чітко проявляються  нові досі скриті таланти, вподобання, позитивні риси характеру та інші помітні педагогу ціннісні якості маленьких особистостей.
А чого б і нам не взяти участь у такій виставці? Ми б змогли представити оригінальний макет свого дитячого козацького міні-скверу чи його майбутнього дизайну, а бо ж козацького лісу… – звернулася до своїх вихователів Яна Тимошенка.
І дійсно, чому б козакам і козачатам не взяти участь у виставці, приуроченій найбільшому державному святу – Дню незалежності України! Хіба не цікавими будуть для Мешканців Сумщини теми з проблем: «Діяльності козацьких загонів територіальної оборони», «Військово-патріотичного виховання козацької молоді», «Інноваційних підходів до виховання учнів козацьких класів», «Туристсько-екологічної діяльності козачат»… Адже козакам і козачатам є що показати і є про що розповісти, підбиваючи підсумки своєї діяльності за вісім місяців року.
Велику роль в консолідації суспільства в межах України відіграють дорослі козаки. Так, наприклад, козаки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» на чолі з маршалом козацтва Дмитром Сагайдаком, Верховним отаманом України та Діаспори, Гетьманом козацтва Запорозького достойно відстоюють цілісність нашої держави. Надійно захищають від радикалів такі святині Української Православної Церкви, як Києво-Печерська та Почаївська лаври, монастирі, собори, обителі милосердя, забезпечуючи таким чином спокій і безпеку віруючих людей. Козаки Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» активно співпрацюють зі Збройними Силами України, Нацгвардією, Держприкордонслужбою, ветеранськими організаціями. Мають дієвий зв’язок з численними козацькими громадами України, політичними партіями та громадськими організаціями, що є немаловажним нормалізуючим чинником  єдності українського суспільства, сприяє діяльності кожної окремої громади у правовому полі.
З такій багатовекторній діяльності криється благополуччя цілої країни, а в єдності козацьких поколінь гартуються міць і незалежність України.
Не було б козаків Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке», не побачила б Сумщина і справжніх козацьких класів, учні яких є невід’ємною складовою будь-яких державних урочистостей. Це наше дітище – наша гідність і наша жертовна праця на користь України. Адже 25 років поспіль козаки живуть і  виховують молодь ні за законами, ні за поняттями – не отримують за це жодної копійки – навіть під час військових протистоянь, коли добре гартована козацька молодь ставала ядром і опорою загонів територіальної оборони, показувала приклади при захисті держави, відстоюванні непорушності її кордонів.
Козачата пишаються своїм сьогоденням, з вірою крокують у своє щасливе майбутнє. Шанують своїх наставників. З радістю зустрічаються з іншими отаманами та козаками, як наприклад з козацьким полковником Анатолієм Поляхом.
Напередодні Дня незалежності України козачата були запрошені до виступу на святі «В моїм серці Україна!» за участю кращих професійних та аматорських колективів Сумщини. Виступ козачат був адресований героям нової епохи – воїнам антитерористичної операції на сході України. Тож, як майбутні захисники Вітчизни, козачата впевнено вийшли на головну сцену Сумщини, щоб разом з кадетами виконати вокально-інструментальну композицією «Нам є що захищати». Першими виступили барабанщики державного ліцею-інтернату «Кадетський корпус» ім. І.Г. Харитоненка, за ними – вокальний ансамбль «Кадет», вокальний ансамбль дитячої козацької чоти 6-В класу, вокальний ансамбль дитячої козацької чоти 2-В класу КУ ССШ І-ІІІ ст. № 25. Тривалими оплесками зустріли глядачі таку вокально-інструментальну композицію, кожен наступний вихід виконавців супроводжувався шквальними оплесками.
Це був кадетсько-козацький дарунок рідній Батьківщині з нагоди 27 річниці її незалежності й ми сподіваємося, що в майбутньому подібних дарунків буде значно більше.
Прес-центр Сумської паланки
МГО «Козацтво Запорозьке»

  • 2016-09-22_20-24-16_IMG_3830
  • 2016-09-22_20-32-52_IMG_3838
  • 2016-09-22_20-36-57_IMG_3842
  • 2016-09-22_20-41-51_IMG_3853
  • 2016-09-22_20-43-54_IMG_3856
  • 2016-09-22_20-48-21_IMG_3868
  • 2016-09-22_20-50-33_IMG_3875
  • 2016-09-22_20-54-06_IMG_3881
  • 2016-09-22_21-01-53_IMG_3899
  • 2016-09-22_21-15-51_IMG_3933
  • 2016-09-22_21-26-50_IMG_3959
  • 2016-09-22_21-27-30_IMG_3966
  • 2016-09-22_22-19-03_IMG_3990
  • 2016-09-22_22-20-55_IMG_3992
  • 2016-09-22_22-21-35_IMG_3996
  • 2016-09-22_22-23-24_IMG_4010
  • _sorada.gov.ua-0823-110910-131
  • _sorada.gov.ua-0823-110910-141

Шляхами козацтва через твори мистецтва

Автор: иерей Максим Райков вкл. .

    21 серпня 2018 року козаки, берегині та козачата двох дитячих козацьких чат Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» взяли участь у відкритті художньої виставки «Козаччина. Мистецтво крізь віки». Нова виставка мистецьких творів була приурочена 27-й річниці незалежності України і відкривалася у Сумському обласному художньому музеї імені Н. Онацького.     Увагу дорослих і дітей привертали такі старожитності епохи козацтва, як ікони та оздоблені шатами Євангелія. Вони уважно розглядали козацькі люльки, парсунні портрети уславлених гетьманів, а також твори відомих митців ХІХ століття. Такі музейні експонати допомагали на якусь мить зануритися в далеку епоху минувшини, проникнути в етнографію й побут наших козацьких пращурів.
    Серед музейних експонатів були й твори сучасності:  історичні полотна та портрети, які зберігають образи нащадків славного козацького роду.
    Отже виставка для нас – дорослих членів козацької громади – стала цінною й тим, що в більшості художніх персонажів далекої й сучасної епохи відчувався незламний дух і патріотизм козацького народу, що позитивно впливало на свідомість козачат.
    Дуже сподобалась козачатам картина «Подарунок», написана С. Васильківським у 1912 році.
    У центрі виставкового комплексу – портрет уславленого Богдана Хмельницького, котрий за час свого гетьманування спромігся відбудувати вільну Україну, що була цілих триста років під пануванням Литви та Польщі. В експозиції виставки  багато інших портретів гетьманів України.
    Перлиною виставки стала книга  – стародрук 1681 року – Євангеліє наказного гетьмана війська Запорозького Павла Полуботка. Дорогоцінні барокові шати до книги, що вражають майстерністю виконання та релігійністю майстрів і замовника, були створені в 1716 році.
    Ікони XVIII століття Правобережної та Лівобережної України дають можливість проаналізувати особливості іконописного письма періоду козацького бароко, якому притаманна яскравість та соковитість кольорів, декоративність зображень тощо. Прикладом цього є іконописний образ Богоматері Нев’янучий цвіт. У правій руці Богоматір тримає нев’янучий цвіт з трьох різних квіток, що символізує її цнотливість, чистоту й непорочність у впродовж всього земного й неземного життя. На лівій руці Вона тримає маленького Ісуса зі згортком сувою святого письма, який свідчить про його святість. Весь одяг Матері Божої оздоблений квітами… Ця ікона настільки красива, що мимоволі полонить, притягує погляди дорослих і дітей.
    Козаки, берегині, воїни Нацгвардії України, козачата та інші відвідувачі з цікавістю розглядали експонати виставки, вдивлялися в них, вслухалися у слова екскурсоводів і здавалось, що перед ними виникають живі образи гетьмана, козака, або сліпого кобзаря, котрий змальований на полотні В. Кондратюка «Кобзар призиває у військо Б. Хмельницького». Так чи інакше – картина відображає не тільки реалістично відтворені події часів Хмельниччини, а й поетичний образ кобзаря, який також відіграв немалу роль в мобілізації населення на визвольну війну. Своєрідним образом-емблемою визвольної боротьби українського народу став козак Мамай. Картинний образ Мамая став шедевром народного мистецтва і набув найбільшої популярності в народі. Був чи не в кожній селянській хаті.
    Приємно відзначити, що до теми козаччини зверталися десятки видатних художників, котрі мали козацьке коріння. Навіть такі видатні музейники, як Н.  Онацький і С. Таранущенко, походили з древніх козацьких родин.
    Дорослі й малі козаки із радістю сприймали інформацію про те, що саме з козацького середовища вийшла національна аристократія, яка брала на себе функції утворення державності, розвитку економіки, освіти, культури й опікування мистецтвом.
    Генерал-командор Віктор Лях, берегиня Ляна Крівшенко, козачата Яна Тимошенко та Валерія Сіробаба у своїх інтерв’ю телерадіокомпаніям дали високу оцінку художнім творам і заявили, що в цей день завдяки працівникам Сумського обласного художнього музею імені Н. Онацького усі вони здійснили чудову й незабутню мандрівку шляхами козацтва через кращі твори мистецтва.
Генерал-командор Віктор Лях,
отаман Сумської паланки
МГО «Козацтво Запорозьке»

  • 2016-09-21_22-10-01_IMG_3765
  • 2016-09-21_22-10-29_IMG_3767
  • 2016-09-21_22-11-36_IMG_3771
  • 2016-09-21_22-14-36_IMG_3774
  • 2016-09-21_22-22-01_IMG_3776
  • 2016-09-21_22-29-44_IMG_3779
  • 2016-09-21_22-33-54_IMG_3782
  • 2016-09-21_22-46-42_IMG_3800
  • 2016-09-21_22-47-00_IMG_3801

Козаки Сумщини відсвяткували День Преображення Господнього

Автор: иерей Максим Райков вкл. .

    19 серпня Українська Православна Церква  святкувала День Преображення Господнього. У цей день козаки Сумської паланки Міжнародної громадської організації  «Козацтво Запорозьке» та  Сумського окремого Спасо-Преображенського козацького полку зібралися у Спасо-Преображенському кафедральному соборі, щоб щиро помолитися на святковій літургії та привітати митрополита Євлогія з возведенням у вищий сан. Козаки у парадних одностроях вишукувалися перед храмом. Урочисто зустріли митрополита Євлогія, привітали його та з козацькими почестями супроводили до Спасо-Преображенського кафедрального собору.
    Сумський Архіпастир очолив Божественну літургію у співслужінні соборного духовенства. У своєму Архіпастирському слові Владика Євлогій закликав до зміни власного життя через християнське налаштування та дотримання заповідей Божих, участі у церковних таїнствах. Владика говорив урочисто, переконливо, наводячи відповідні цитати із святого Євангелія.
    Під час такої промови козаки ще більше усвідомлювали себе захисниками Української Православної Церкви, вникали в суть кожного слова митрополита Євлогія. Відчували як з кожним роком формується, зміцнюється й гартується їхня духовність.
    У козацькому житті свято Дня Преображення Господнього відіграє дуже велике значення. Адже саме у цей святий День Спаситель показав нам славу Свого Божества і показав нам шлях до особистого  преображення через молитву, корисні Богоугодні справи, постійне й наполегливе вдосконалення своїх внутрішніх якостей.
    До того як зійти на гору Фавор і стати на молитву, Спаситель з благословення Господа Бога здійснив багато добрих справ на користь Свого Отця і свого народу. Коли Він став молитися, “обличчя Його засяяло наче сонце, і одяг став блискучим, як сніг” (Мф. 17:2). Ісус Христос преобразився. Показав приклад того, що під час щирої молитви людина з’єднується з Богом. Вона стає ближчою до Бога. Молитва повертає нас до Творця, і ми бачимо, наскільки ми можемо вмістити в себе Божественне Сяйво, що виходить від Божества на всяке творіння.
    З самого ранку й до кінця служби здійснювалося освячення яблук, груш, винограду. Сотні мирян зміняли один одного. За півдня тисячі віруючих принесли до храму корзини наповнені фруктовими дарами. Раділи гарній днині й можливості не тільки освятити принесену городину, а й самим окропитися освяченою життєдайною водою.
    Представники козацьких громад сумлінно й смиренно виконували свої громадські обов’язки під час усіх релігійних дійств.
    Після богослужіння козаки, як воїни Христові, очолили хресну ходу навколо Спасо-Преображенського кафедрального собору. Численна хресна хода проходила  із читанням Євангелія. Митрополит Євлогій окропляв богомольців святою водою. У процесі такого Богослужіння були проголошені многоліття та привітання.
    Митрополит Євлогій подякував козацьким громадам за гарну службу та сфотографувався з ними на добру згадку.
    Слід також відзначити, що церковна громада головного храму Сум на чолі з козаками приготувала для богомольців святковий обід, яким пригостила сотні бажаючих підкріпитися на храмовому подвір’ї.
    Самі ж козаки продовжували святкувати День Преображення Господнього у трапезній кафедрального собору. Обмінювалися думками щодо поліпшення роботи козацьких громад і об’єднання зусиль в ім’я Святої Православної Церкви.
 Генерал-командор Віктор Лях, отаман
Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке»

  • 2016-09-19_16-33-41_IMG_3382
  • 2016-09-19_16-33-59_IMG_3383
  • 2016-09-19_16-34-44_IMG_3387
  • 2016-09-19_16-37-49_IMG_3391
  • 2016-09-19_16-42-44_IMG_3396
  • 2016-09-19_17-07-44_IMG_3403
  • 2016-09-19_17-13-16_IMG_3415
  • 2016-09-19_17-16-43_IMG_3426
  • 2016-09-19_17-18-20_IMG_3445
  • 2016-09-19_17-21-37_IMG_3446
  • 2016-09-19_17-26-44_IMG_3459
  • 2016-09-19_17-27-27_IMG_3461
  • 2016-09-19_17-28-42_IMG_3467
  • 2016-09-19_17-29-50_IMG_3473
  • 2016-09-19_17-38-26_IMG_3481
  • 2016-09-19_19-39-21_IMG_3500
  • 2016-09-19_19-45-56_IMG_3531
  • 2016-09-19_20-10-22_IMG_3533
  • 2016-09-19_20-21-40_IMG_3540
  • 2016-09-19_20-31-35_IMG_3565

Як козаки та поети Великої Писарівки відзначали свято хрещення Київської Русі

Автор: иерей Максим Райков вкл. .

Так, наприклад, козаки Велико-Писарівського куреня Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» та студійці мистецького літературно-поетичного об'єднання «Джерело натхнення» відзначили це свято в лісовій зоні відпочинку Гетьманського парку біля дерев'яної скульптури Володимира Великого. Його виготовив і встановив підосавул Василь Статівка. За рік, що минув від часу її встановлення, скульптура стала ще більш величною та привабливою для  місцевих жителів і гостей. Тут гарно облаштовано і впорядковано прибережну зону річки Ворскла. Збудовано велику бесідку з назвою «Володимирська», поруч – пляж. Є гарна нагода відпочити й набратися сил. На День Хрещення Русі понад двадцять осіб зібралося тут. Спочатку вони провели відкрите засідання шанувальників поетичного мистецтва, на якому Володимир Мірошник продекламував свого вірша «До 1030-х роковин освячення Київської Русі та прочитав доповідь, затим виступили: Володимир Гаманов, Марія Примак, Людмила Сінянська, Галина Почерніна та ін.
          Вони підкресли виняткову роль православ'я, що надихає людей ще більше любити Господа Бога, Батьківщину, свій народ, природу, а особливо – річку Ворсклу, вода якої сприяє оздоровленню населення, а також висловили занепокоєння тим, що окремі релігійні й привладні діячі своїми вчинками створюють розкол у державі.
          Павло Фінтісов приурочив встановленню скульптури святому рівноапостольному великому князю Володимиру такі рядки:
На березі Ворскли під лісом зеленим
Тут пам'ятник гордо стоїть,
З могутнього дуба втілений в образ
Як пам'ять пройдешніх століть.
Стоїть задивившись на воду прозору
На цей зачарований ліс,
У древню пору, у пору сувору
Ти нам християнство приніс.
Стоїть святоликий, могутній, великий
Й до нас ніби він промовля,
Живіть люди мирно, любіть Україну –
Це ж наша найкраща у світі земля.
          Отаман Великописарівського куреня Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» осавул Василь Статівка, як автор втілення скульптури Володимира Великого у життя,  у своєму зверненні до присутніх подякував усім за ту увагу, яку вони сьогодні разом з мешканцями селища Великої Писарівки приділяють його мистецькому витвору та поздоровив учасників зібрання із великими християнським святом. Побажав їм Божої благодаті, міцності духу та невичерпної снаги до креативної діяльності на користь Української Православної Церкви й українського народу.
          Після офіційної частини, всіх присутніх запросили до проведення хресної ходи до добре облаштованого працівниками Гетьманського парку пляжу для купання відпочиваючих під назвою «Чхурика». Тут у воді, неподалік від берега, осавул Василь Статівка встановив красивий дерев'яний хрест з оздобленням, біля якого відразу ж почали плавати та пірнати деякі наші учасники, імітуючи процес імпровізованого хрещення народу Київської Русі. До них приєдналася велика кількість відпочиваючих, щоб взяти участь у такій несподіваній і небаченій досі у Великій Писарівці театрелізованій імпровізації. Як досвідчений отаман, підосавул Василь Статівка надав такому здавалось би стихійному дійству особливої «серйозності»: за «козацьким звичаєм» пошикував усіх бажаючих «охреститися» у колону по одному і взяв до рук козацьку зброю. Кожен охочий зануритися у воду підходив до отамана, вклонявся йому, називав своє ім’я й просив «охрестити». Отаман міцною козацькою рукою клав на голову стоячого по пояс у воді «нехрещеного» козака (козачки) бойову козацьку шаблю і зі словами: «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа» тричі поволі, тиснучи на неї, опускав  до тих пір, поки голова козака не зникне під водою. По здійсненні «хрещення», козак підходив до хреста, хрестився й цілував його. Пройти такий «козацький» ритуал хрещення зібралося багато бажаючих, особливо малечі. Підосавулу Василю Статівки допомагали здійснити таке театреалізоване дійство чотар Михайло Краснокутський – магістр богослов'я та осавул Костянтин Гладченко, котрий активно займався оцерковленням воїнів АТО у зоні бойових дій на сході України.  Подивитися на таку захоплююче виставу зібралися усі відпочиваючі Гетьманського парку,  фотографували  та підбадьорювали учасників «хрещення», ділилися враженнями та славили отамана Василя Статівку.
          Звичайно ж усе це відбувалося б зовсім по-іншому, але саме в цей день в районі практично не було ні однієї важливої духовної особи, окрім магістра богослов'я чотаря Михайла Краснокутського. Усі священики були в цей час у місті Києві на великому святі, приуроченому 1030-й річниці з Дня Хрещення Русі.
         Тож, як завжди, козаки Великописарівщини намагалися прикрасити – звеличити День Хрещення Русі, зробити його незабутнім в очах односельців. Їм це вдалося. Чотар Михайло Краснокутський на протязі всього свята не розлучався із своїм баяном, супроводжуючи музикою всі святкові дійства. Схвильовані та розморені купанням учасники та запрошені з неабияким задоволенням зібрались за святковим столом із смачними стравами та лісовою кашею, яку люб'язно учасникам свята приготували господарі Гетьманського парку – Сергій Кривонос та Михайло Обідець. Свято продовжувалось у цікавих розмовах, що супроводилися музикою та декламуванням поетичний творів на честь великого Православного свята і уславлених митців Великої Писарівки.
          Прекрасна погода сприяла цьому святу, тож практично всі учасники свята залишились дуже задоволеними окрім напевне лісових птахів, які кидалися в різні боки та надовго замовкали у відповідь на салютні постріли із козацької гармати, які проводив підосавул Василь Статівка.
 генерал-командор Віктор Лях

(використано фрагменти матеріалу  Валентини Мартем'янової та

фото Віталія Лаптєва з неофіційного сайту Великої Писарівки, Сумської області).

  • 2018-07-28_11-46-48_26073971
  • 2018-07-28_11-51-26_50450465
  • 2018-07-28_12-18-14_93082578
  • 2018-07-28_12-26-05_01141189
  • 2018-07-28_12-29-23_17057588
  • 2018-07-28_12-46-18_81442657
  • 2018-07-28_13-14-53_47597610
  • 2018-07-28_13-16-36_97984834
  • 2018-07-28_13-27-13_05220694
  • 2018-07-28_14-08-06_69181180