ПРОЩАННЯ ЗІ СЛАВНИМ ВЕТЕРАНОМ ЗБРОЙНИЗ СИЛ УКРАЇНИ – ВЕТЕРАНОМ КОЗАЦЬКОГО РОДУ

Автор: иерей Максим Райков вкл. .

9 травня 2020 року померполковник Микола Бондарєв – голова Сумської міської організації ветеранів України, Це велика втрата, як для ветеранської організації, такі обласної козацької громади, адже Микола Олексійович був одним із самих затребуваних серед представників ветеранських організацій та Сумської паланки Міжнародної громадської організацій «Козацтво Запорозьке». Вирізнявся серед інших далекоглядністю, мудрістю й довершеністю своїх логічних висловлювань. Турбувався про військово-патріотичне виховання студентів і учнів. Був гарним наставником для молодих козаків і берегинь. Організовував і проводив незабутні уроки мужності у навчальних закладах Сумщини. Відвідував Православну Церкву. Палав незгасимою енергією і дієвою любов’ю до ветеранів і підростаючого покоління Сумщини.
Микола Олексійович Бондарєв народився 26 березня 1936 року. Його батько Олексій Павлович Бондарєв народився в 1913 році в станиці Усть-Лабірінськ Краснодарського краю в родині козака. Дитинство Миколки проходило в оточенні учасників бойових дій: батька і дядька по материнській лінії.
У роки війни він зі своєю мамою Бондарєвою (у дівоцтві Ходосовою) Олександрою Яківною жив в м. Ленінакан (Вірменії), за місцем служби батька. Добре пам'ятав час, коли батько у складі дивізії відправлявся на фронт. Під’їхавши на коні, він попрощався з ними, сказавши при цьому мамі: "Шура, бережи сина". А йому сказав: "Тепер у нашій сім'їт и старший чоловік". Миколі Олексійовичу тоді було тільки шість років… У 1943 році він брав участь у зборі металобрухту для створення танкової колони "Радянської Вірменії". Тоді усі горища житлових і громадських будинків околиці були очищені від металобрухту…
Добре пам’ятав, як у 9 травня 1945 року прокинувся від пострілів, що лунали на вулицях міста. Це були не бойові дії, а салют Перемоги над фашистською Німеччиною.
В постійному оточенні рідних і близьких офіцерів визначилася професійна доля Миколи Олексійовича Бондарєва. Він закінчив Тульське збройно-технічне училище. Технік-лейтенант був призначений командиром взводу озброєння танкового полку в Миколаєві, потім помічником начальника штабу з артилерійсько-технічної підготовки навчально-танкового полку.
Навчання на заочному відділенні Військово-артилерійської академії імені М.І. Калініна в Ленінграді були відображені в пам'яті Миколи Олексійовича Бондарева новими набутими знаннями.
Далі була служба в Німеччині на танкоремонтному заводі, де він очолював відділ по ремонту військової техніки.
У 1972 році в Конотопі він став начальником ракетно-артилерійського озброєння дивізії. Внесок Миколи Олексійовича Бондарєва в розвиток військової справи був відзначений орденом «За службу Батьківщині» ІІІ ступеня.
Наступним пунктом призначення офіцера стали Суми. У 1977 році він став заступником начальника з озброєння вищого двічі Червонопрапорного артилерійсько-командного училища імені М.В. Фрунзе. Для навчання курсантів була отримана нова потужна бойова техніка. Зокрема, самохідні гармати для стрільби снарядами зі спеціальними боєголовками, артилерійські установки залпового вогню «Град», «Ураган» і «Смерч». Зусилля полковника Бондарева увінчалися новим успіхом. Він був нагороджений орденом «За службу Батьківщині» ІІ ступеня.
Микола Олексійович 36 років самовіддано служив Вітчизні, зберігаючи мир і спокій нашого славного козацького міста.
З 1991 по 2006 рік працював в СНВО ім. М.В. Фрунзе начальником першого відділу, начальником спецвідділу. З 1996 року одночасно був старшим керівником з випробувань артилерійських стволів до танків Т-54, Т-62, Т-64 і українського танка Т-80 УД. З 1999 року він також був начальником штабу цивільної оборони об'єднання.
З 2006 року ветеран-полковник на заслуженому відпочинку.
З 2011 року Микола Олексійович Бондарєв очолював Сумську міську організацію ветеранів України. Його зусиллями відновлено занехаяну будівлю на території колишнього артилерійського училища. Тепер тут Будинок ветеранів, в якому розмістилася Сумська міська Рада ветеранів України та створено музей ветеранів Великої Вітчизняної війни.
Він завжди стверджував, що головною задачею його організації є соціальний захист ветеранів усіх категорій. В силу своїх можливостей він намагався допомагати всім і кожному.
Організовував і здійснював національне виховання учнів і студентів у школах, училищах, вузах міста Суми.
Його зусиллями при ветеранській організації було створено лекторську групу, яка займається підготовкою матеріалів для належного дієвогопатріотичного виховання молоді, а також для висвітлення у засобах масової інформації.
Микола Олексійович завжди був в гущі подій, що відбувалися в обласному центрі. З ним рахувалися. До нього прислухалися. Його по-справжньому шанували. Дружбою з ним – пишалися.
Поховали Миколу Олексійовичана Алеї Героїв на Баранівському кладовищі. Ми, козаки, поділяємо біль і висловлюємо щире співчуття Вірі –дружині покійного, усім його рідним і друзям. Світла пам'ять про життя і діяльність полковника Миколи Бондарєва назавжди залишиться в наших серцях.
Прес-центр Сумської паланки
МГО «Козацтво Запорозьке

  • IMG_1284
  • IMG_1288
  • IMG_1447
  • IMG_1501

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить