ЯК КОЗАЧАТА ГРИЗЛИ ГРАНІТ НАУКИ

Автор: иерей Максим Райков вкл. .

 

 

         1 вересня 2017 року комунальній установі Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 25 (директор Лідія Голуб) виповнилося 50 років з дня її відкриття.

З нагоди цієї події до школи було запрошено представників влади, депутатів, козацтва. Ювілей школи і День знань святкували одночасно. Користуючись нагодою, на перший урок у козацький 1-В клас були запрошені почесні гості та батьки маленьких першокласників.

         Після урочистої лінійки вчителька зустрічала дітлахів, що дружно заходили до класу,з красивим, великим, запашним короваєм на вишитому українському рушнику та бадьорими лагідними материнськими словами: «Дітей дорогих вітаю я щиро. Стрічаю з хлібом, любов’ю і миром!».

         Козачата, їхні батьки та гості були приємно вражені святковим облаштуванням класної кімнати, заквітчаної яскравими різнобарвними атрибутами і квітами, серед яких вирізнялися державні жовто-сині кольори. Аджеталановита вчителька розуміла, як важливо викликати у дітей радість,здивування й насолоду від першого в їхньому житті уроку. Тож готувалася до нього самовіддано. Бо й тема для маленьких патріотів надсерйозна – «З Україною в серці». На цей урок завітав отаман Сумської паланки МГО «Козацтво запорозьке» генерал-полковник Віктор Лях.

        Берегиня Ліна Крівшенконе рахувалася з часом. Виготовила з войлочної тканини велике жовто-синє серце, що закрило собою всю класну дошку. На його тлі в центрі розмістила карту України, навколо прикріпила маленькі портрети видатних людей держави. Саме ж  серце обрамила вінком із кетягів калини та квітів. Підготувала букети з синіх і жовтих хризантем, повітряні кульки таких само кольорів, картинки з державними і народними символами України.Підібрала цікаві для дітей відеоматеріали, вірші, пісні… А ще Ліна Миколаївна гарно попрацювала над проектом побудови творчого діалогу з учнями щодо сім’ї, родини, держави і державних символів України.

Досвідчена вчителька вже на першому уроці продемонструвала зразок діалогової взаємодії дітей і дорослих. Показала батькам, що в козацькому класі запитувати мають не тільки вчителі, а й учні. Довела, що відповіді на запитання  легше знаходити, співпрацюючи разом – усім козацьким гуртом.

– Козачата, подивіться на оформлення нашої дошки. Чи здогадуєтеся ви про що ми будемо говорити на нашому першому уроці? (Про Україну,  гімн,  герб, прапор, калину, вишитий рушник, хліб).

Діти, зверніть увагу на це велике серце… Чи хотіли б ви про нього щось у мене запитати? ( Чиє це серце? Чого це серце жовто-синього кольору? Чому воно таке  велике? Чому в серці є карта? А що це за карта? Чиї фотографії розміщені навколо карти? Для чого навколо серця квіти і калина? Що ми будемо робити з цим серцем?).

А чи знаєте, мої любі друзі, які головні кольори нашої держави? (Жовтий і синій).

То ви вже зрозуміли, чому уявне серце України жовто-синього кольору? (Бо це головні кольори нашої держави).

На Україні живе 48 мільйонів людей. Це дуже-дуже багато. З сердець усіх людей нашої держави утворюється її велике серце. То чому серце таке велике? (Бо в ньому багато маленьких сердець. Щоб умістилися серця всіх українців).

А хто здогадався, якої країни карта в центрі серця (України).

Назвіть тих людей, яких ви пізнали на фотографії (Тарас Шевченко).

Діти, Тарас Шевченко видатна людина України чи ні? (Видатна). Інші люди на фото також видатні українці. Це й Іван Франко, і Леся Українка, … відомі козаки… Їх серця також є частинкою великого серця України.

Далі прозвучало питання від дитини (Акіменко Поліни):

А ми теж частинка України?

Діти, як ви вважаєте, сердечка маленьких діток можуть бути частинкою великого серця України? (Звучать неоднозначні відповіді, хоча переважна більшість каже так).

Діти будьте певні, навіть самі малесенькі дітки також є частинками великого серця України. Зараз ми з вами це доведемо. (Далі діти й батьки, гості приклеюють до заздалегідь підготовлених учителем жовтих і синіх сердечок свої фото і кріплять їх на тло великого серця).

Діти, ще раз подивіться на уявне серце України. Ми є його частинкою? (Так).

Ми, козачата, нащадки славного козацького роду,  живемо з Україною в серці, тому є його важливою частинкою. Без нас це серце не зможе існувати, бо воно потребує великої любові й поваги. Тож любіть нашу неньку-Україну, бережіть її і шануйте. Пишайтеся тим, що гордо зветесь українцями.

Козачата заспівали пісню та продекламували віршики про Україну. З ними були проведені цікаві пізнавальні ігри та фізкультхвилинка.

А ще маленькі дітки, в ошатному козацькому вбранні, гризли граніт науки – духмяний коровай, спечений з муки «граніту науки».Переконувалися, що граніт науки, який їм потрібно буде гризти щодня, не такий вже й твердий, а навіть досить смачний і податливий, якщо старанно працювати на уроці. Куштували й інші українські страви.

Перший урок сподобався і козачатам, і батькам, викликавбагато радісних емоційних переживань,  став для них родинним святом. Переконав батьків у тому, що їх надії справдилися: козацька берегиня Ліна Крівшенковпевнено, зацікавлено й майстерно буде навчати, розвивати й гартувати маленьких діточок.

Прес-центр Сумської паланки

МГО «Козацтво Запорозьке»

  • IMG_4785
  • IMG_4790
  • IMG_4819
  • IMG_4830
  • IMG_4847
  • IMG_4959
  • IMG_4961

 

         

 

 

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить